Про мене:

Мене звуть Серафима Чугунова

Я психолог після навчання в Університеті гуманітарних і соціальних наук SWPS у Варшаві, терапевт, який вивчає когнітивно-поведінкову терапію (КПТ) в Центрі когнітивно-поведінкової терапії (CBT EDU) протягом 4 років, після навчання в терапія прийняття і відповідальності (ACT).

Когнітивно-поведінкова терапія фокусується на спільній роботі терапевта і клієнта над досягненням конкретних цілей, які встановлюються під час перших сесій. Підхід КПТ передбачає, що людина протягом життя набуває індивідуального способу інтерпретації реальності, на який дуже сильно впливає її досвід і виховання. У терапії ми зазвичай разом визначаємо, які з набутих інтерпретацій реальності більше не є корисними в поточній життєвій ситуації, і прагнемо замінити старі патерни новими інтерпретаціями. Для досягнення цих цілей використовуються когнітивні та експериментальні техніки, щоб перевірити отримані гіпотези в особистому житті. Що мене зачаровує в цьому підході, так це те, що клієнт, так само як і терапевт, є вченим, який досліджує реальність і намагається зрозуміти, наскільки гіпотези, висунуті про психологічне функціонування, близькі до реального стану речей. Терапевт у цьому підході не є всемогутнім експертом. Він знає, як використовувати техніки, щоб допомогти клієнту зробити власні висновки, але не дає готових рішень.

АКТ-терапія є продовженням КПТ, підходом, який спрямований на визначення власних цінностей, прийняття стану речей, який не піддається контролю, і активне стремління до того, що є найбільш важливим. Цей підхід використовує більше технік усвідомленості через медитацію mindfulness, метафори, різні вправи, щоб випрацювати власне так зване “Я спостерігаюче”. Ця здатність спостерігати за собою збоку є вирішенням багатьох психічних проблем і криз. Вона дозволяє дистанціюватися від потоку думок, що спричиняють непотрібні страждання, і зосередитися на тому, що є важливим тут і зараз.

Найбільшими перевагами цих підходів є те, що вони є короткотривалими порівняно з іншими течіями, високоефективними та ґрунтуються на сучасних наукових дослідженнях. Передбачається, що після завершення терапії в цих підходах людина залишається з базою знань і навичок, стає власним терапевтом і може жити наповненим власним сенсом життям